Багатогранність
особистості вчительки
У кабінеті чисто і затишно. Пробігши
поглядом навколо бачиш, що тут навчають естетичним дисциплінам. Ніби із глибини
лісу з’явилися птахи, з книг – їх обкладинки та ілюстрації, а з бабусиних
скринь – розписані глечики та рушники…Це не музей і не виставка, а кабінет
образотворчого мистецтва Мізоцького НВК, який ще у 2003-2004 н.р. був визнаний
найкращим в області. Над дошкою портрет, який намалювала господиня. Це її
улюблена робота Тараса Шевченка – «Автопортрет із свічкою». Молодий Тарас, ось
уже 20 років дивиться на учнів, які навчаються у цьому класі, мудрими,
талановитими і творчими очима. А вчителька неодноразово наводить його творчість
в приклад дітям.
Тендітна, невисока, завжди модно та зі
смаком одягнута, завжди усміхнена і привітна. Саме такою Галину Володимирівну
побачили батьки, вчителі та учні у 1994 році після закінчення Рівненського
педагогічного інституту. Такою відкритою, щирою, щедрою і мудрою є вона і нині,
коли дарує учням не тільки знання, але і частинку свого серця.
Хто що б не говорив про важливість
матеріального наповнення навчально-виховного процесу, але найголовнішим у ньому
є все ж таки стосунки учня і вчителя. Галина Володимирівна майстерно володіє
строгістю і ніжністю, вимогливістю та поблажливістю, що допомагає їй бути
найкращим другом своїм вихованцям. Можливо, це передалося їй генетично, адже її
тато Володимир Іонович теж учитель образотворчого мистецтва, можливо від живого навколишнього світу, який Галинка
любила і розуміла ще з дитинства. Життєвий досвід та вчительська мудрість
складають такий фундамент стосунків з дітьми, при якому вони не лише вчаться,
але і досягають високих результатів. Наслідуючи свою вчительку, яка теж досягла
немало ( переможець районного конкурсу «Класний керівник року» - 2003-2004
року; переможець районного конкурсу «Конкурс-ярмарка педагогічних ідей» - 2004-2005
рік), учасники її художньої студії та конкурсу-захисту МАН є постійними
переможцями районних і обласних, а також учасниками Всеукраїнських заходів.
Галина Володимирівна Дмитрук не тільки
навчає дітей прекрасному, вона ще танцює та співає, займається туризмом. Участь
у КДК та селищних заходах, перемоги у складі учительської команди в
орієнтуванні та пішоходному туризмі – це
ще не все у творчому житті Галини Володимирівни. Вона – донька і сестра,
дружина і мати, подруга і кума, учителька, спортсменка і красуня…А ще вона вирощує квіти і дарує їх красу людям.
Спостерігаючи за багатогранною діяльністю
людини, починаєш вірити, що дійсно краса
врятує світ!
Наталія Лахман, заступник директора з навчально-методичної роботи Мізоцького НВК
Моє хобі
Квіти - залишки раю на землі
Іоанн Кронштадтський
Немає коментарів:
Дописати коментар